Як це працює у хорватів, або яким має бути і чим займатися українське міністерство у справах ветеранів?

27 лютого 2018 року Верховна Рада України звернулася до кабінету міністрів з пропозицієюстворити на базі Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції міністерство у справах ветеранів.

Такі державні інституції успішно функціонують в багатьох країнах світу, що піклуються про соціальний захист своїх громадян, які брали чи беруть участь у військових діях на власній, або чужих територіях.

Міністерства у справах ветеранів ефективно діють у США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Південній Кореї і, зокрема, у Республіці Хорватія, де мені довелося перебувати на дипломатичній роботі у 2006-2009 рр.

Турбота про учасників боротьби за незалежність стала одним з головних пріоритетів хорватської внутрішньої політики мабуть з моменту припинення збройних дій у 1995 році.

Хорватські ветерани — учасники Вітчизняної війни (саме так у Хорватії називають боротьбу за незалежність у 1991-1995 рр..) займають особливе і почесне місце в житті хорватського суспільства. Такі традиції були закладені першим президентом Хорватії Франьо Туджманом, який зробив все для того, щоб branitelji, що в перекладі на українську означає захисники, оборонці, були не лише оточені всенародною повагою і любов’ю, але й наділені справедливою та ефективною системою соціального захисту. Багато хто з соратників першого президента Хорватії і ветеранів тієї війни розповідав мені, що Туджман часто закривався у себе в кабінеті і плакав за загиблими воїнами.

Назва захисники, або ж оборонці, є напрочуд вдалою і комплексною, бо, з одного боку, чітко окреслює виконану місію, а з іншого — об’єднує усіх, хто віддав свої життя, здоров’я і час за свободу рідної землі: добровольців, представників  збройних сил, поліції, спецслужб, інвалідів війни, загиблих, поранених, пропалих безвісти.

Саме хорватський досвід турботи про ветеранів може виявитися найбільш прикладним для України, враховуючи декілька важливих чинників. Перш за все тому, що він є порівняно «свіжим», адже від воєн на Балканах 1991-1995 рр.. нас віддаляє лише 23 роки. І весь цей час Республіка Хорватія важкими надзусиллями долала і досі долає наслідки агресії проти неї, вибудувавши ефективну систему піклування про своїх героїв. Ще одним важливим сприятливим фактором є наявність спільних сторінок історичного минулого, мовна і ментальна схожість двох народів, а також географічна близькість України та Хорватії.

У Хорватії через війну пройшло практично все доросле чоловіче населення, а статусом захисника володіє понад 500 тисяч осіб, що складає дев’яту (!) частину населення цієї невеличкої європейської країни.

Цікаво, що кількість хорватських громадян зі статусом захисника, яку оголосив у 1996 році в хорватському парламенті той самий президент Франьо Туджман, становила 336 тисяч осіб. За словами колишнього начальника генштабу збройних сил Хорватії Петра Стіпетича, до кінця 1991 року у його розпорядженні було від 200 до 220 тисяч осіб зі зброєю. Тобто, за двадцять останніх років у Хорватії було проведено величезну роботу, що дозволила встановити всіх, хто був причетний до боротьби за незалежність своєї країни і надати їм соціальний захист. Щоправда, в хорватському суспільстві і сьогодні точаться дискусії щодо реальної кількості справжніх захисників, зокрема стосовно причетності до захисту батьківщини понад півмільйона громадян РХ.

Більше 30 тисяч хорватів були в’язнями у таборах агресора, а серед них — півтисячі дітей і близько 3 тисяч жінок. Практично усі вони стали жертвами ґвалтувань і насильства.

Пройшло уже більше двадцяти років від завершення війни, але в Хорватії до цього часу встановлюютьточну кількість загиблих і пропалих безвісти — очевидно, що така важка праця очікує і Україну та фахівців новостворюваного міністерства у справах ветеранів.

За словами д-ра Анте Назора, який очолює Хорватський документально-меморіальний центр Вітчизняної війни (ХДМЦВВ), Блайбурзька трагедія 1945 року і злочини в концентраційному таборі Ясеновац у 1941-1945 рр. (кількість жертв у яких до цього часу — предмет дискусій), є підтвердженням того, що встановлення реальних цифр, імен може зайняти десятиріччя.

У цій статті ми намагалися дати відповіді на три головні питання:

• чим займається сьогодні міністерство захисників Республіки Хорватія?

• що входить до соціального пакету хорватського захисника?

• як Україна може скористатися досвідом Хорватії?

Міністерство у справах ветеранів виникло на третій рік після звільнення Хорватією у 1995 р. власних територій та декілька разів не лише міняло свою назву, але й входило до складу інших відомств. Тут можна виділити три головні етапи, а саме:

— 1997-2003, коли діяло міністерство у справах хорватських захисників Вітчизняної війни;

— 2003-2011, період діяльності міністерства сім’ї, захисників і солідарності поколінь;

— 2011 і до цього часу – міністерство хорватських захисників (МХЗ).

Хорватія увійшла у Вітчизняну війну без наявності власної незалежної держави, як і, відповідно, без міністерства оборони та власних збройних сил. В той час, як на захист рідної землі стали добровольці і незначні сили республіканської поліції, головним завданням було термінове створення армії. Але практично з моменту розгортання воєнних дій на просторі колишньої Югославії хорвати почали складати Реєстр хорватських оборонців, до якого вносили загиблих, полонених, пропалих безвісти.

Вже після завершення бойових дій згаданий Реєстр став наріжним каменем реалізації політики Республіки Хорватія у сфері турботи про учасників Вітчизняної війни. Усі хорватські колеги, з якими я спілкувався, готуючи цей матеріал, наголошували на важливості створення уже сьогодні Єдиного реєстру захисників України. В основі такого реєстру мають бути, передусім, дані міністерств оборони і внутрішніх справ, але сам реєстр не має, як у хорватів, обмежуватися ними: до реєстру мають бути внесені усі, хто став на захист батьківщини, в т.ч. добровольці та волонтери.

У реєстрі, зокрема, вказується:

— ім’я, прізвище, дата і місце народження;

— сукупна кількість днів участі у Вітчизняній війні;

— приналежність до бойового чи небойового сектору, вказану за кількістю днів та приналежності до МО чи МВС;

— інші дані з особової справи.

Першим і головним напрямом діяльності МХЗ є вирішення питань, пов’язаних з правовим статусом захисників та членів їхніх родин. Фахівці відомства опікуються такими категоріями хорватських громадян:

— хорватські інваліди війни та військові, які стали інвалідами в мирний час;

— хорватські захисники з Вітчизняної війни та члени їхніх родин;

— члени родин загиблих, вбитих, полонених та пропалих безвісти захисників;

— воєнні та цивільні інваліди — учасники Другої світової війни;

— особи, які постраждали під час несення строкової військової служби в період з 15 травня 1945 р. до 17 серпня 1990 р. та членів їхніх родин.

Другим напрямом є вдосконалення законодавчої бази, спрямованої на надання допомоги захисникам, розширення рамок самої допомоги, підвищення рівня освіченості і конкурентоздатності захисників, популяризація цінностей Вітчизняної війни і розширення знань про неї серед хорватських громадян, передусім молодого покоління.

Третьою функцією міністерства є пошук пропалих безвісти, організація ексгумації масових і окремих поховань, збір і опрацювання даних про ексгумовані рештки жертв, ідентифікація решток та організація поховань, турбота про збереження і утримування меморіальних місць.

Мінявся і бюджет міністерства, який на 2018 рік склав 1,5 млрд. хорватських кун (230 млн. є)

Права хорватських ветеранів Вітчизняної війни захищені законодавчо і передусім Законом про права хорватських захисників (посилання). Вони забезпечені широким спектром соціальних пільг, серед яких слід виокремити такі:

Подвійний стаж

Для хорватських захисників час, проведений на фронті, зараховується як подвійний трудовий стаж. Це стосується і осіб, які на час Вітчизняної війни не мали постійного місця роботи — їм теж зараховується подвійний трудовий стаж. Про це здійснюється запис у трудовій книжці, а з 2013 року облік ведеться уже через електронні трудові книжки.

Пенсія

Кожен хорватський захисник, або член родини загиблого захисника мають окремі права на забезпечення пенсією, зокрема право на мінімальну пенсію і професійну реабілітацію. Розмір пенсії великим чином залежить від часу, проведеного у зоні бойових дій, а також ступеня інвалідності, якщо мова йде про інваліда. У цьому випадку до уваги береться не лише характер та розміри поранень, але й навіть травми, чи хвороби, спричинені перебуванням у полоні, заручництві. До гарантованих належать пенсії за віком, за інвалідністю, мінімальні пенсії, а також професійна реабілітація.

Члени родини загиблого захисника мають право на сімейну пенсію і мінімальну пенсію.

Хорватський захисник має право на мінімальну пенсію, якщо він досяг пенсійного віку згідно з Законом про пенсійне забезпечення, або провів на фронті щонайменше 100 днів у бойовому секторі, не досягнувши, при цьому, пенсійного віку. Пенсія захисника може бути підвищена в залежності від часу, проведеного на фронті.

На пенсію за інвалідністю і статус хорватського інваліда війни можуть претендувати особи, які одержали поранення, пошкодження чи травми під час бойових дій, в результаті перебування в полоні, або внаслідок хвороби, що виникла під час захисту батьківщини. Розмір пенсії за інвалідністю залежить від обсягів ушкоджень та часу, проведеного на фронті.

Згідно з даними Хорватського центру страхування, у квітні 2016 року середня пенсія хорватських захисників складала 5085 кун (687 є), а середня пенсія інваліда 4852 куни (655 є). Для порівняння, звичайна середня пенсія складала 2245 кун (303 є).

Професійна реабілітація

Якщо захисник в результаті поранення, перебування в полоні чи хвороби втратив, або частково втратив працездатність, він (або вона) має право на професійну реабілітацію. Це право передбачає і оволодіння новою роботою чи фахом, для здобуття яких потрібна професійні знання та навички відміннівід тих, якими захисник володіє. Право на реабілітацію можна реалізувати незалежно від того, чи прийом на роботу матиме місце, але лише за умови, що інвалідність наступила до 40 років у жінок і до 45 — у чоловіків.

Переваги при оренді приміщень

Хорватські захисники мають переваги при оренді робочих приміщень в органів місцевого самоврядування для здійснення підприємницької чи іншої професійної діяльності.

Цікаво, що центральна і місцева влада в общинах, містах, жупаніях (областях) законодавчо зобов’язана заключати договори найму з членами родини загиблого, полоненого чи пропалого безвісти воїна, воєнними інвалідами, добровольцями, іншими хорватськими захисниками, які провели не менше 12 місяців на фронті, захищаючи суверенітет Республіки Хорватія. Орендовані приміщення можна винаймати один раз і не можна здавати в суборенду.

Стипендії і оплата навчання

Хорватські ветерани і певні категорії дітей хорватських ветеранів (інвалідів), добровольців, мають право на стипендії у вузах, оплату, або часткову компенсацію вартості навчання в середній школі. Мова, зокрема, йде про постдипломні студії, відвідання курсів навчальної підготовки для навчання у вузах.

Безкоштовні підручники

Хорватські ветерани, діти інвалідів, загиблихзахисників, пропалих безвісти чи полонених мають право на безкоштовні підручники для навчання у початковій та середній школах, а також у вузах.

Забезпечення автомобілем

Хорватський воєнний інвалід (HRVI) Вітчизняної війни І категорії має право на особистий автомобіль з вмонтованими допомоговими пристроями, який йому у власність кожних сім років надає МХЗ.

Звільнення від оплати певної категорії зборів та послуг

Члени родин загиблих, полонених чи пропалих безвісти захисників, як і воєнні інваліди звільнені від оплати судових, upravnih, нотаріальних зборів згідно з Законом про права хорватських захисників Вітчизняної війни та членів їхніх родин. Мова, зокрема, йде про одноразове звільнення від оплати зборів за зміну призначення сільськогосподарських угідь в разі наявності дозволу на будівництво чи іншого дійсного документа.

Вшанування пам’яті

Хорватські захисники мають право на поховання з військовими почестями. Таке право надається, зокрема, загиблим воїнам після ексгумації та ідентифікації, померлим воєнним інвалідам.

Міністерство вирішує усі питання, пов’язані з забезпеченням місця для поховання, друк посмертних пам’яток, оголошення в газеті, повністю покриває витрати на перевезення і поховання тіла/решток загиблого/померлого.

Держава покриває не лише витрати на поховання, але й на впорядкування могили та встановлення надгробного пам’ятника захисникам, які загинули до 31 червня 1996 року, загиблим після їхньої ексгумації та ідентифікації, певним категоріям воєнних інвалідів.

Хорватські захисники, які загинули, обороняючи суверенітет Республіки Хорватія, вважають історично важливими постатями. Органи місцевого управління, в чиїй власності знаходяться кладовища/місця поховання, зобов’язані доглядати за могилами загиблих захисників, передусім тих, хто не має живих спадкоємців.

Безкоштовні акції, або частки в торговельних товариствах

Хорватські захисники, воєнні інваліди, члени сімей загиблих, пропалих безвісти чи полонених захисників мають право на безкоштовні акції, тобто частки в торговельних товариствах. Таке право надається залежно від тяжкості поранень чи травм захисника, а членам родини загиблого, пропалого безвісти чи полоненого воїна в залежності від того, чи скористалися вони правом на безкоштовні акції згідно з Законом про приватизацію.

Максимальна вартість акцій, зафіксована у законі, становить 74 тисячі кун (орієнтовно 10000 євро).

Хорватські захисники і члени їхніх родин є акціонерами спеціально створеного Фонду. Кількість акцій Фонду, якими може володіти конкретна особа, регламентується тривалістю часу, проведеного на фронті, в його бойовому, чи небойовому секторі.

Максимальна кількість акцій зафіксована на рівні 52,96.

Забезпечення житлом є одним з важливих елементів політики Республіки Хорватія щодо своїх захисників.

Фінансова допомога для придбання першого об’єкту нерухомості

Для купівлі чи будівництва першого об’єкту нерухомості (будинку, квартири) захисники мають право на фінансову допомогу, а саме на субвенцію для покриття відсотків кредиту в комерційних банках.

Розмір фінансової допомоги вираховується за формулою, виходячи з вартості будови, її площі, а також в залежності від статусу захисника (загиблий, інвалід, пропалий безвісти) та одержаних поранень, травм тощо.
Право на дотації мають і добровольці без статусу воєнного інваліда, але які провели на фронті не менше двох років.

Вартість будови встановлює відповідальне за будівництво міністерство, і сьогодні вона становить орієнтовно 6 тисяч кун ( 900 євро) за метр квадратний.

Право на житловий кредит

Члени родин загиблих, полонених, або пропалих безвісти захисників, як і воєнні інваліди мають право на одержання житлового кредиту на умовах, кращих за ринкові. Умови повернення кредиту є максимально доступними і лояльними.

Водночас, кредит не надається, якщо захисник уже мав, або має у власності будинок чи квартиру, чи одержав його/її в рамках реалізації Закону про відбудову, попередньому Закону про права хорватських захисників, Закону про територіїспеціальної опіки держави.

Хорватські захисники мають право на одержання житлового кредиту з метою:

• придбання житла в новобудовах;

• самостійного придбання будинку чи квартири;

• зведення будинку;

• придбання користуваного будинку чи квартири, що знаходиться у власності Республіки Хорватія;

• покращення умов проживання;

• розширення житлового простору.

Розмір кредиту розраховується, виходячи з еталонної вартості будівництва квадратного метра, а це — 6000 кун (810 євро). Строки повернення кредиту для придбання житла визначаються у кожному окремому випадку і становлять від 15 до 35 років. Розмір самого кредиту та відсотків, які коливаються між 2 і 4%, великою мірою залежать від тяжкості поранень захисника.

Мінімальна житлова площа для ветерана-одинака встановлена на рівні 35м2, для родини з трьох членів — 60 м2, а на кожного наступного члена сім’ї передбачено додаткових 10м2. Кожного січня регіональні органи влади формують списки осіб для надання кредитів та фінансової допомоги за чіткою пріоритетністю.

Фінансова допомога, субвенції 

В окремих випадках, коли немає змоги покрити основні життєві потреби, хорватські захисники та члени їхніх родин можуть розраховувати на одноразову річну матеріальну допомогу. Така допомога може становити найбільше 3326 кун на рік (450 євро). Допомога може бути надана у випадку тяжкої хвороби або травми захисника чи воєнного інваліда, стихійного лиха (пожежа, затоплення, землетрус тощо), смерті близької людини, складного матеріального становища.

Підтримка для роботодавців захисників

Роботодавець, який створює нові робочі місця для безробітних хорватських захисників чи для дітей загиблих, полонених і пропалих безвісти може одержати допомогу на суму в 135000 кун (понад 18000 євро). Це — максимальна сума допомоги, яку може одержати роботодавець за умови прийому на роботу 3 осіб з цільової групи (по 45000 кун за особу).

Доплата за допомогу по будинку/квартирі

Захисник, якому стан здоров’я не дозволяє виконувати основні життєві функції, має право на одержання доплати за надання відповідної допомоги з боку найнятих осіб. Передумовою для виділення таких коштів є проведення на фронті не менше 100 днів. Розмір такої доплати становить 764,98 куни (трохи більше 100 євро) на місяць.

Товариства (об’єднання) захисників

Республіка Хорватія стимулює створення захисниками господарських товариств. Така кооперація вважається тут окремою формою підприємництва, яка уможливлює організовану професійну діяльність та спільний вихід на ринок. Держава виділяє таким товариствам одноразову матеріальну допомогу у сумі 150000 кун (20270 євро).

Товариство має налічувати не менше 12 осіб, які мають статус хорватського захисника, або дитини загиблого, полоненого чи пропалого безвісти хорватського захисника. Необхідну допомогу у створенні товариств надають відповідні референтські центри.

Товариство може одержувати допомогу на суму до 100000 кун (13513 євро) для реалізації проектів в рамках програм Європейського Союзу. Така форма допомоги передбачає співфінансування проектів товариств хорватських ветеранів, про які було домовлено в рамках програм, фінансованих коштами з європейських фондів.

Зокрема, мова йде про співфінасування державою витрат на виготовлення проектної документації для проектів, що фінансуються коштом ЄС.

В такий спосіб держава допомагає хорватським захисникам інтегруватися в ринок праці шляхом використання фінансів європейських фондів. Нею підтримуються проекти, що сприяють створенню нових робочих місць та умов для успішної соціалізації хорватських захисників.

Забезпечення роботою

Міністерство хорватських захисників співфінансуєвитрати на суму до 10000 кун (1351 євро) для здобуття безробітним захисником, чи дитиною загиблого, полоненого або зниклого безвісти захисника першої професії і перекваліфікації, а також для одержання додаткових знань та вмінь, що передбачає і складання іспиту на суму до 5000 кун (676 євро).

Пріоритетне працевлаштування

Хорватські ветерани володіють пріоритетним працевлаштуванням до органів державної влади, місцевого самоуправління, служб і установ, якщо вони відповідають умовам конкурсу і є безробітними.

Такими перевагами захисники можуть скористатися за наступним пріоритетністю:

• дитина загиблого, полоненого чи пропалого безвісти хорватського захисника без двох батьків і родинної опіки;

• інвалід війни;

• член сім’ї загиблого, полоненого чи пропалого безвісти хорватського захисника;

• доброволець;

• захисник.

Якщо особа вважає, що її право на пріоритетне працевлаштування порушене, вона може вимагати проведення перевірки і нагляду з боку інспекції.

Ветеран може одержати допомогу на суму в 40000 кун (5405 євро) для самостійного працевлаштування, якщо він має намір започаткувати виробництво, створити торгівельне товариство, або родинне сільськогосподарське господарство. При цьому половина допомоги виплачується після підписання договору, а друга після представлення рахунків, або договорів купівлі устаткування чи обладнання згідно з бізнес-планом.

Медична допомога, інваліди

Якщо хвороба, поранення чи травма є наслідком участі у Вітчизняній війні, хорватський захисник має право на вищий рівень медичної допомоги, який включає:

• медичну реабілітацію;

• ортопедичні та інші пристрої і засоби;

• лікування і ліки без оплати participacije

• лікування за кордоном.

В кожній хорватській лікарні, чи то загальній, регіональній чи клінічній є координатор з питань захисників.

Медична реабілітація

Пропозицію щодо додаткової медичної реабілітації подає ваш лікар першої медичної допомоги згідно з висновком доктора-спеціаліста.

Курс реабілітації може надаватися раз на два роки або й раз на рік і бути спрямованим на покращення життєдіяльності ветеранів, які зазнали пошкодження опорно-рухового апарату, ампутації кінцівок, мають пошкодження хребта, або серцево-судинні чи церебральні захворювання.

Ортопедичні та інші допомогові пристрої

Влада Республіки Хорватія співфінансує надання воєнним інвалідам ортопедичних засобів, вартість яких погоджується Хорватським Державним Страховим Агентством. Так само, деякі категорії ветеранів звільнені від оплати лікування та необхідних їм ліків.

Хорватські ветерани також володіють правом лікування за кордонами РХ, зокрема правом на оплату їм послуг особи, що супроводжує. Особі, що супроводжує, не лише оплачується відпустка, витрати в поїздці, але й на час супроводу зберігається заробітна плата за місцем роботи. Державою роботодавцю надається компенсація витрат на особу, що супроводжувала воєнного інваліда.

Воєнні інваліди у Хорватії мають законне право на лікування у барокамері Міністерства оборони РХ, що знаходиться у місті Спліт – їм та особам, що супроводжують, повністю оплачується перебування на лікуванні (повний пансіон).

Безкоштовні регулярні медичні огляди

Хорватські ветерани мають право на безкоштовні регулярні медичні огляди. Перевага надається безробітним оборонцям та тим, хто знаходиться у складній фінансово-матеріальній ситуації та має проблеми зі здоров’ям. Огляди здійснюються у всіх державних лікарнях та поліклініках на території РХ.

Центри психологічно-соціальної допомоги

Хорватія створила широку мережу центрів психологічно-соціальної допомоги, які діють по всій території Хорватії.

В таких центрах хорватські ветерани, члени їхніх родин, тобто усі особи, які постраждали, захищаючи батьківщину, можуть скористатися безкоштовною допомогою психолога, юриста і працівника соціальної сфери (в деяких центрах можна також поспілкуватися з лікарем чи психіатром). Загалом у Хорватії працює 22 таких центри.

Національний і регіональні центри психічної травми 

Хорватські оборонці мають можливість одержати психіатричну допомогу у Національному та регіональних центрах. Таких центрів у Хорватії налічується три, де надається допомога хворим з посттравматичними синдромами, різними психічними розладами.

Республіка Хорватія надає фінансову допомогу Об’єднанням ветеранів Вітчизняної війни, що діють у відповідності з нормами національного законодавства: мають відповідний статут, є неприбутковими організаціями, входять до єдиного державного реєстру, об’єднують реальних людей, дійсно займаються допомоговими проектами тощо.

Який досвід мала б Україна перейняти від Хорватії у справі захисту героїв?

Хорватія володіє унікальним і неоціненним багажем напрацювань та знань у сфері захисту ветеранів: як позитивних, так і негативних. Найважливішими для України, на нашу думку, є такий досвід:

1. Має бути сформований Єдиний реєстр захисників України, до якого мають увійти не лише представники Збройних Сил, нацгвардії і поліції, але й добровольці і волонтери України, загиблі, полонені та пропалі безвісти.

2. Можна і, мабуть, треба перейняти структуру та функції Міністерства хорватських захисників. Але найголовніше — сформувати реальний і ефективний пакет соціальної допомоги конкретному ветерану та членам його родини. Пільги мають надаватися в прямій залежності від часу, проведеного на фронті, характеру на розмірів поранень чи травм.

3. Важливим є кадровий склад нового відомства: його має очолити ефективний управлінець. Тут мають працювати фахові спеціалісти, а їхня кількість достатньою для забезпечення його головних функцій. Мені назавжди запам’яталася фраза, сказана одним з сьогодні високих хорватських керівників — учасником бойових дій: «управління кадрів нашого міністерства оборони під час війни було чисельнішим за всю нашу армію!) Але ми чітко знали: коли і кого треба відправляти в ротацію, скільки задіяти резервістів, кому з воїнів надати соціальну допомогу, чию родину і як підтримати». Для того, щоб міністерство ветеранів було ефективним, воно має бути частиною ефектиктивно діючої державної системи, поряд з Міноборони, МВС, МОЗ.

4. Під усіма цими державними заходами і діяльністю відповідного міністерства має бути надійне фінансове підґрунтя. Відповідні статті бюджету мають бути «захищеними», аби в чергового урядовця не виникало спокус зекономити на захисниках, або забезпечити собі легкі популістські передвиборчі дивіденди.

5. Ветерани — як правило, люди скромні і переважна більшість з них ніколи ініціативно не попросить допомоги в держави. Тому нікого не забути і не оминути увагою. Запропонувати і надати допомогу має держава! Разом з тим, Реєстр не має містити не причетних до оборони України осіб.

Є ще один важливий висновок, який, на перший погляд, не має безпосереднього стосунку до наших ветеранів, але має найбезпосередніший стосунок до складної проблеми, з якою зіштовхнулися понад двадцять років тому хорвати, а сьогодні ми, українці. Мова йде про переселенців. Окремим напрямом державної політики має стати захист наших співвітчизників, які вимушено залишили свої домівки перед воєнною загрозою. І розпочати цю роботу потрібно зі створення Єдиного реєстру переселенців.