Лубківський про психіатричні перевірки дипломатів: давайте членів Кабміну перевіримо (відео)

Ініціатива Кабінету міністрів про психіатричну перевірку для дипломатів не тільки безглузда, але й образлива, стверджує дипломат Маркіян Лубківський. Натомість психотерапевт Олег Чабан припускає, що перевірки можуть мати сенс у зв’язку зі складнощами та стресом, на які наражаються працівники дипломатичної служби. А політолог Руслан Бортнік припускає, що за турботою про психічне здоров’я дипломатів можуть ховатися й інші мотиви.

Дипломат, в минулому Надзвичайний та Повноважний посол в Хорватії та Боснії і Герцеговині Маркіян Лубківський не приховує подиву через рішення уряду.

«Я за своє дипломатичне життя ні разу не зустрічав людини, яка б мала психіатричні розлади і працювала в українській дипломатії попри те, що робота дипломатів, особливо в умовах за кордоном часто буває надзвичайно складною. Я маю на увазі передусім співробітників консульської служби», – розповідає Лубківський в студії «Ранкової Свободи».

Тим не менш психіатричні перевірки для працівників дипмісій він вважає не лише безглуздими, а й образливими, особливо менш ніж через місяць після святкування сторіччя української дипломатії.

«Президент анонсував прийняття нового закону «Про дипломатичну службу», що справді буде дуже потрібним і нагальним, актом для українських дипломатів. І раптом проходять свята, і Кабінет міністрів вирішує перевірити українських дипломатів на психіатричну відповідність», – обурений дипломат.

8244BA6B-3D56-413B-8E0B-83B5C94581EF_w1597_n_r1_s

До речі, цей закон, як очікується, має надати соціальні гарантії дипломатичним працівникам, зокрема тим, що мають сім’ї.

«Там є багато нововведень, головне: що дипломатичне відрядження – це складнощі для родини, тому що разом із дипломатом виїжджають і дружина чи чоловік. Тому багато речей корисних буде зроблено для того, аби подружжя не втрачало чи то роботу, чи мало можливість потім влаштувати в садочок, в школу своїх діточок», – зазначає він.

На переконання екс-посла, перевірка психічного здоров’я не завадила б і іншим службовцям держапарату.

«В нашій дуже складній ситуації, дуже складних умовах є кого перевіряти. Давайте перевіримо депутатів українського парламенту чи членів Кабінету міністрів, які ініціюють такі рішення. Не потрібно ображати дипломатів, які на рівні з воїнами АТО, детективами НАБУ сьогодні виконують надзвичайно складну місію, пов’язану із захистом українського інтересу за кордоном», – говорить він.

Водночас Лубівський погоджується з необхідністю контррозвідувальних та антикорупційних заходів щодо дипломатів та інших чиновників, проте не вважає виправданим обговорення саме психічного здоров’я.

Ініціатива МЗС виглядає досить дивною, адже і раніше дипломати – особливо ті, хто працював за кордоном – проходили серйозну медичну перевірку, переконаний директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік. Він припускає, що мотиви рішення не лежать на поверхні.

«Я за цією ініціативою вбачаю, можливо, якийсь новий елемент контролю чи новий елемент ревізії і перегляду дипломатичних кадрів, новий інструмент, який дозволить таким чином провести певну перевірку, комусь відмовити в дипломатичній службі, комусь дозволити. Іншої доцільності в цьому особливо глибокої немає. Можливо, що поряд з перевіркою на психічний стан може застосовуватися перевірка на лояльність, яка дозволить більш якісно фільтрувати дипломатичні кадри», – припускає експерт.

Натомість доктор медицини та психотерапевт Олег Чабан вважає таку перевірку цілком доречною, враховуючи специфіку дипломатичної служби.

«Я не думаю, що професія дипломата настільки романтична і побудована на фільмових стереотипах, де всі ходять у смокінгах. Це робота дуже високого ризику, робота в стресовій ситуації», – пояснює лікар.

Він підкреслює, що всі психологічні складнощі накладаються на фізіологічний стрес, який спричиняють переїзди та акліматизація.

«Як впорається його організм? Я не знаю. Як він впорається з психологічними навантаженнями, тим більше що світ став надзвичайно напруженим, небезпечним і тривожним, зараз немає безпечного місця?», – міркує Чабан.

8BDAFA49-95E7-4292-B284-3481E80941AD_w1597_n_r1_s

Маркіян Лубківський погоджується з тим, що робота дипломата пов’язана з численними ризиками, проте наполягає на тому, що подібні рішення мають спиратись на дані, які б доводили їхню доцільність.

«Очевидно, що є якась статистика. То треба було покласти цю статистику в основі цього рішення чи психіатричних перевірок: скільки українських дипломатів, за оцінками МЗС, не справляються з психічними, психіатричними навантаженнями, які, поза всяким сумнівом, є. Я це питання не те щоб критикую, але вважаю, що воно не є таким, що повинно обговорюватися так детально та публічно», – стверджує він.

Олег Чабан уточнює: для профілактики українським дипломатам був би корисний не психіатричний, а психолого-психіатричний огляд.

«Я нагадаю, що в Україні діє закон «Про психіатричну допомогу» від 2000 року, і третя стаття його називається «Презумпція психічного здоров’я». В нас всі психічно здорові», – каже він.

Таким чином, запровадити масову перевірку психічного здоров’я неможливо, проте Чабан вважає, що вона мала б бути передбачена не тільки для дипломатів, а й для урядовців, депутатів та інших високопоставлених працівників владних структур.

«Тоді б ми не бачили якихось циркових речей, які дивують своєю поведінкою, причому з екранів телевізорів чи інших медіа», – припускає психотерапевт.

Однак він наголошує, що основою профілактики мала б бути робота з психологом, адже саме психологи працюють зі здоровими людьми для запобігання ускладненням.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org