Паразитуючий спрут затаївся в столиці

Замість того, щоб одним законом вирішити проблему нелегального видобутку сонячного каменю, влада вдає непримиренну боротьбу з бурштиновою мафією.

Вчора місцеві рівненські ЗМІ розповсюдили інформацію про велику серію «бурштинових обшуків». Їх працівниками прокуратури, СБУ та поліції вже проведено 25 та вилучено бурштину на майже півмільйона доларів США.

Проте цей «героїчний подвиг» правоохоронців, які у будинках та офісах бурштинщиків знайшли дорогоцінне каміння, статуетки з бурштину, колекції дорогих годинників, зброю, підроблені печатки, чорнові записи та бухгалтерія, яка свідчить про ведення нелегального бізнесу, не набув очікуваної сенсації. Нікого не вразив і той факт, що під час обшуку було вилучено понад 200 кілограмів бурштину загальною вартістю майже 470 тисяч доларів США.

По-перше, про затримання нелегальних старателів, яких здебільшого тут же й відпускають, і вилучені партій бурштину в засобах масової інформації повідомляється кожен другий день. Швидше всього, для того, щоб показати, що правоохоронці, мовляв, не дарма їдять свій хліб. А ще для статистики, якою їхнє начальство потім козиряє перед телекамерами. Ну, наприклад, як це зробив Генпрокурор Юрій Луценко, який 18 квітня представляв у Рівному нового прокурора області. «Проведено 183 обшуки, в ході чого виявлено 162 тисяч доларів, 4700 євро, 195 тисяч гривень, 33 тисячі білоруських рублів, дорогоцінності, зброю, бурштин і т.д.» – про такі здобутки в боротьбі зі старателями та незаконним бурштиновим промислом доповів Генеральний прокурор України. А також він зазначив таке: «До кримінальної відповідальності притягнуто 31 особу. Зокрема 12 осіб бригадирів-старателів визнали свою вину і дали покази на організатором цієї оборудки. 13 старателів підписали угоду із слідством».

Але успіхи у непримиренній боротьбі з бурштиновою мафією, проти якої кинули, прокуратуру, СБУ, Нацполіцію і навіть Нацгвардію,  – жалюгідні крихти від того, що злочинно видобувається і спродується на чорному ринку.  Адже щорічно, за різними оцінками, в Україні нелегально видобувають від 120 до 300 тонн бурштину (найбільший відсоток припадає на Рівненщину), а обсяг тіньового ринку становить 230-300 млн доларів. При цьому надходження до бюджету є мізерними. Так, у 2015 році рентна плата за видобуток бурштину склала лише 50 тис. грн , хоча, за оцінкою експертів, бюджет мав би поповнитися на 1,5 млрд грн. Де ці гроші? У кишенях нелегальних старателів та їх покровителів – і не лише в особі затриманих рівненських правоохоронців і прокурорів, а й високопосадовців у Києві.

Звідси й відповідь на питання: чому досі не прийнятий бурштиновий закон, який я запропонував ще в 2012 році? Та тому що злодіям з великої дороги не вигідно, щоб видобуток сонячного каменю (видачу ліцензій) взяли під свій контроль органи місцевого самоврядування. Їм не на руку, що легальні старателі будуть сплачувати податки. Їм не цікаво, що налагодження обробітку бурштину дозволить створити у депресивному регіоні сотні, а той тисячі нових робочих місць. Їх не приваблює перспектива соціально-економічного розвитку поліських районів, які завдяки узаконенню видобутку сонячного каменю можуть не лише повністю забезпечити себе, а й суттєво наповнити бюджет України. Причому навіть не гривнями, а валютою, яку ми так бездумно беремо в кредит у міжнародних фінансових установах.  Адже через мізерний попит на поліський бурштин в Україні, напівцінний камінь збувається переважно за кордоном – в країнах Західної Європи та особливо цінується в Китаї, Кореї, Японії та Індії. Різниця цін закупівлі каменю в Україні при видобуванні і його продажу в інших країнах відчутно велика: якщо в нас скуповується за ціною 2 євро за грам, то в Гданську (Польща) продається за 10-15 євро.

Втім своя сорочка ближче до тіла. Тим, хто збагачується на злочинному видобутку бурштину, байдуже до тисяч офіційних робочих місць, стабільного поповнення бюджетів, будівництва і ремонтів дитсадків, шкіл, доріг та інших соціальних об’єктів. Їм, вочевидь, начхати на Україну і її майбутнє.