Поранену в Попасній 64-річну жінку оперував хірург ПДМШ

64-річну мешканку Попасної з невідомих причин поранили з автомата двоє військовослужбовців, які самовільно покинули розташування частини зі зброєю.

«До Попаснянської Центральної районної лікарні жінка поступила в понеділок о 7:15. Провели підготовку, діагностику, і о 10 ранку ми її прооперували», – розповів хірург-доброволець ПДМШ Юрій Романішин.

З етичних міркувань він відмовився надати детальну інформацію про характер ушкоджень, сказавши тільки що поранення було завдане однією кулею: «Якщо коротко, діагноз звучить так: вогнепальне наскрізне кульове поранення тазу».

Юрій не вважає операцію складною: «Наше завдання було поставити точний діагноз та зупинити кровотечу. Поставили дренажі, бо вогнепальна рана не зашивається. Звичайно, поранення загрожувало її життю, але казати, що я їй врятував життя – буде занадто. А ризик і досі є, бо можливі ускладнення».

У якому стані жінка перебуває зараз лікар не знає. Після операції вона добу перебувала в Попасній, після чого її перевели до Обласної клінічної лікарні ім. Мечникова в Дніпрі.

У мирному житті волинянин Юрій Романішин — лікар-хірург лікарні КЗ «Ківерцівського районного територіального медичного об’єднання», де працює вже 18 років. У Попасній в ротації ПДМШ він вдруге, минулого разу був тут рівно рік тому.

«Я взагалі займаюся волонтерством. Неодноразово був на сході – і продукти доставляли, і автомобіль я приганяв до Маріуполя. Об’їздив усі ці краї», – каже лікар. Як багато інших добровольців, Юрій потрапив до ПДМШ, зареєструвавшись онлайн після того, як почув відгукив про добровольчий шпиталь.

«Мій колега їздив туди, розповів мені, що є така організація, і є можливість, не звільняючись з роботи, поїхати на місяць попрацювати хірургом. Бо тут райони густонаселені, а лікарів не вистачає», — говорить пан Юрій. За його словами, у Попаснянській ЦРЛ 20 хірургічних ліжок, а з хірургів наразі є лише він і головний лікар Олександр Ковальчук, на якому лежить ще й адміністративне навантаження. «Тобто практично я один працюю зараз. Військовий хірург ще допомагає. Ми разом працюємо, не розділяємо пацієнтів. Адже він теж один, і йому так само потрібна допомога».

Хірург із Волині добре відгукується про операційну в попаснянській лікарні, назвавши її «досить пристойною»: «Ремонт зроблений. Помаленьку гроші якісь приходять. Але бракує спеціалістів – не хочуть лікарі їхати сюди. Тут стріляють – 800 метрів від фронту. Кожного вечора щось бахає. Люди до цього звикли, але спеціалістів сюди щось не тягне».