Реформування медичної галузі повинно було відбутися вчора, — Л. Слєпова

medichna-reformaМОЗ запропонував концепцію реформи сфери охорони здоровя (ОЗ), розраховану до 2020 року, але може бути пізно, зауважує головний лікар та завідуюча відділенням інтенсивної терапії Інституту педіатрії, заслужений лікар України, координатор Руху В. Наливайченка «Справедливість» Любов Слєпова.

  • Найнижча тривалість життя – в Україні (62 роки, на 15 років менше ніж в ЄС);
  • За 2016 рік народилось на 100 тисяч малюків менше в порівнянні з 2015-тим;
  • Тільки кожний 5-тий громадянин звертається за медичною допомогою до лікаря;
  • За рекомендаціями ВООЗ на ОЗ необхідно направити не менше ніж 7% ВВП. В Україні в 2015 році було 3,8%, 2016-му — 2,5%, 2017 році – 2, 8% від ВВП.

Усі ці фактори вказують лише на одне — медицину знищують, зауважує Слєпова. Бюджет на охорону здоровя на 2017 рік – крихти з панського столу: 57 мільярдів гривень (40% від необхідного), це менше ніж на 2016 рік, якщо врахувати зростання валютного курсу. За такого бюджету для 70% громадян України медична допомога стане недоступною. Для повноти картини додайте до цього практично зруйновану педіатричну службу, говорить заслужений лікар України.

Згідно нової реформи охорони здоровя, безкоштовну медичну допомогу гарантовано надаватимуть на первинній ланці – це амбулаторії сімейної медицини, фельдшерсько-акушерські пункти, пункти первинної медико-санітарної допомоги. Але в перелічених закладах охорони здоровя на сьогоднішній день немає ні достатнього матеріального забезпечення, ні відповідно кваліфікованих спеціалістів, зауважує Любов Слєпова.

«Багато закладів первинної ланки створено шляхом перепрофілювання інших і там залишились працювати ті ж кадри. Підготовка сімейного лікаря не дозволяє йому на сьогоднішній день надавати 70% необхідного об’єму медичної допомоги, як запрограмовано. Як наслідок, — пацієнту після візиту до сімейного лікаря все ж прийдеться звернутися за висококваліфікованою медичною допомогою на третинну ланку. Як буде складатися взаємодія між вторинною та третинною ланками медичної допомоги в реформі — не визначено. На практиці ж, ясна річ, за медичну послугу в закладах вищого рівня пацієнт буде платити з власної кишені», — зазначає лікар.

  Юридичні аспекти проблеми абсолютно не розглядаються, адже узаконити платні медичні послуги можна тільки внісши поправку до Конституції: на сьогодні діє 49 стаття основного Закону про безоплатну медичну допомогу. Вже біля року ведеться обговорення єдиної методики підрахунку вартості медичних послуг, але на сьогоднішній день вона так і не затверджена МОЗ, розповідає Слєпова. Створення єдиної Національної агенції, яка буде розподіляти бюджетні кошти виділені на охорону здоров”я – це також величезний ризик корупційних схем.

На думку заслуженого лікаря України, правильним рішенням у створенні нової моделі охорони здоровя в нашій країні було б обов’язкове загальнодержавне страхування кожного громадянина. Але, в такому випадку, держава мусить турбуватися про здоровя своїх громадян, забезпечуючи їм повну, своєчасну та кваліфіковану допомогу і відповідно достатньо фінансуючи галузь. Зараз же фінансові проблеми пацієнтів перекладені на самих пацієнтів.

У реформі зовсім не йдеться про профілактику захворювань, а це — величезний пласт заходів, який міг би дати прекрасний результат. Хворобу дешевше попередити ніж лікувати. Це знають всі, окрім «реформаторів», резумує Любов Слєпова.