«Бажання здійснюються, головне – вірити!» — дружина бійця АТО Ганна Счасна

Родина воїна АТО Андрія Широкіна нарешті дочекалася такого бажаного відпочинку на морі. Оздоровити п’ятьох дітей власним коштом змоги немає, а держава не квапиться допомагати добровольцям. «Їх навіть коли на фронті вбивають, не рахують за втрати. Про який відпочинок може мова йти? Не підкорились системі – ваші проблеми», — говорить дружина пана Андрія Ганна Счасна. Але, каже, тепер вона знає: Справедливість є, саме за неї та за рідну землю вже два роки воює на сході її чоловік.

Вони мріяли про хлопчика

Ганна Счасна та Андрій Широков мріяли про сина. Але доля подарувала двох чудових донечок. Та родина рук не опустила і взяла довгоочікуваного хлопчика у Дитячому будинку. А потім – ще одного, аби сину не було самотньо у дівчачому товаристві. Пізніше Ганна народила ще одного хлопчака. Так щаслива сім’я стала багатодітною, гомінкою, кожен у ній вчився підтримувати один одного. Жили та й горя собі не знали, розповідає берегиня родини пані Ганна. Аж поки в Україну не прийшло лихо – війна.

Завтра була війна…

Із початком бойових дій Андрій став до лав ДУК «Правий Сектор». За плечима за останні два роки– чимало страшного. Донецький аеропорт, втрата побратимів, страшна міна, на якій підірвалася волонтерка Ірина Лютик. Ішов якраз перед нею, розповідає боєць. Та доля вберегла. Отримав поранення, але зараз то — вже жахливе минуле. Чоловік продовжує службу, бо, каже, потрібний Батьківщині. А вдома чекають дружина, сини та доньки.

Відпочинок зненацька

Ганна вже чотири роки не бачила моря, а молодший син — взагалі ніколи на морському відпочинку не був. Багато дітей – велика відповідальність. Та й з грошима скрутно. В країні криза, а все що мають — віддають на фронт. Тож і відпочинок обирають бюджетний. То Андрій у відпустці малечу з наметами кудись везе, то Ганна з дітьми у село їде. До того ж, каже жінка, з початком АТО неоднозначно почала ставиться до тих курортників, які обирають дорогий відпочинок. Бачити навколо безтурботних туристів, які викидають гроші на вітер, та пам’ятати про постійну війну, зізнається, тортурам подібно. Хоча й розуміє – для діточок морське повітря аж ніяк не завадить.

Телефонний дзвінок пролунав зненацька, розповідає пані Ганна. Запропонували два тижні відпочинку на Косі Пересип. Із повним пансіоном. Сказали, що у рамках програми допомоги родинам воїнів АТО. Ганна каже: чомусь відразу зрозуміла – треба їхати. І про це своє рішення не пожалкувала.

«Море поруч, територія велика, з малечею постійно займаються аніматори, гарна їжа, яку не треба годувати, — і жодних розтрат», — каже вона. А навколо здебільшого родини з дітьми, тож і нових друзів там знайшла. Збиралася на море швидко – за три дні. Ганна каже: могла б і за добу скласти валізи та нічого не забути, діти навчені оперативності.

Хто попіклувався про їхній сімейний відпочинок дізналася лише після повернення додому. Захотіла подякувати людям, які все влаштували та допомогли дітям оздоровитися. Із керівником Дніпропетровської обласної організації Руху В. Наливайченка «Справедливість» Вячеславом Голенищевим зустрілися, поспілкувалися передивилися фотографії з моря. Домовилися, що вже з вересня продовжать знайомство уже в рамках авторського проекту Оксани Назарової «Добробут нації – в кожному з нас!».

Партбудівництво – це добре, як і публічні заходи, каже Вячеслав Голенищев. Але думка зробити конкретну добру справу тішила серце. Родину обирали випадково – просто дізналися: от тут п’ять дітей, чоловік – АТОшник, самі навряд чи скоро поїдуть на відпочинок. Тепер, каже керівник Дніпропетровської обласної організації Рух «Справедливість», дивишся на фотографії, які привезла з собою пані Ганна, посміхаєшся й розумієш – все не марно.