Чому корупція в бізнесі так міцно засіла та що з цим робити

Слово корупція у світовому суспільстві вже стала синонімом до України. Звичайно прикро, що спливає така неприємна асоціація до назви нашої держави, та все ж це гірка правда. Оскільки на сьогодні маємо тотальну корумпованість владної верхівки, яка довела Україну та її народ до критичної межі. Ось тому українці і хапаються за останні соломинки, щоб вижити, вдаються до крайнощів. І одна з них знову ж таки корупція. Аж смішно, правда? Та це скоріше сміх крізь сльози.

І для бізнесу, у приватному секторі економіки корупція вважається більш нормою ніж виключенням. Вона дуже глибоко викорінилась у бізнесову практику українських підприємців, таким чином ставши невід’ємною складовою бізнес-процесів. І прикладом цього є широка поширеність корупційних практик та незаконних схем мінімізації витрат, а вони в свою чергу стають підґрунтям для розквіту ще більшої корупції і роблять її вигідною для підприємців та бізнесменів. Проте умови ведення бізнесу, які склалися на сьогодні фактично спонукають підприємців вдаватися до корупційних практик. Корупція стає рятівною шлюпкою для збереження бізнесу або утримання його конкурентоспроможності.

Країна потопає у корупційному болоті. Україна і ми разом з нею скоро захлинемось багнюкою. Тому треба лікувати від цього страшного вірусу себе, знайомих, всі сфери життя та бізнес зокрема. Рівень корумпованості приватної сфери економіки доволі високий, а тому існує нагальна проблема її подолання. Корупція у приватному секторі в Україні визнана на законодавчому рівні через відповідальність службових осіб суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності.

Та проблема в тому, що існуючі заходи боротьби зовсім не виконують свою функцію, вони неефективні та недієві. Вони представляють собою лиш формальність, просту «показуху». Звичайно, такий характер боротьби з цим «усюдисущим злом» перш за все обумовлений незацікавленістю влади у подоланні корупції. Тут лавровий вінець скоріше стає для них поразкою, бо сама влада тотально корумпована та ще й всі, кого не візьми, бізнесмени.

Та й покарань у нас особливо не бояться, бо не такий страшний чорт, як його малюють. Заходи репресивного характеру не особливо ефективні. Існує широка практика ігнорування законів, що призводить до уникнення відповідальності і фактичної відсутності реальної відповідальності за корупційні дії. Посилення покарань зменшило б випадки прояву корупції. А посилює негатив вище сказаного та олії у вогонь підливає інший проблематичний аспект: правоохоронним органом доволі складно викривати випадки корупції через високу пасивність з боку підприємців. У разі виявлення корупційних дій на підприємстві, власник або керівник воліє самостійно вирішити цю проблему, щоб «не виносити сміття з хати». Лише приблизно 2% готові повідомити про це відповідні органи.

Така латентність обумовлена тим, що корупція часто сприймається як «нормальна» практика ведення бізнесу, загалом вона часто носить функціональний характер. Вона допомагає подолати повсякденні проблеми ведення бізнесу. Навіть допомагає вирішити незручності, які сама завдала: спіймали з хабарем — нічого, можна ж відкупитися! І ось чому все поширюється далі, глибше, бо виникає відчуття безкарності: нічого боятися покарання, бо всюди можна «забашляти». От вони наслідки її багаторічної глибокої інтегрованості в наше з вами життя. І тому менталітет – одна з головних та найбільших проблем. Але тут вже вибачте, якщо хочете жити краще, робіть щось з собою.

Після глибинного аналізу та роздумів приходиш до висновку, що для знищення вірусу корупції в бізнесі все ж є панацея. Але це має бути дуже ґрунтовне лікування. Ця боротьба повинна мати комплексний характер, при тому починатися з найвищих щаблів влади. Але найголовніше – знизити рівень толерантності до внутрішньо-бізнесової корупції. Це можна зробити шляхом реалізації інформаційних заходів, зокрема роз’яснення негативних наслідків корупції в приватному секторі для бізнесу. Також доволі дієвим стане запровадження публічного, показового характеру судових процесів разом з підвищенням відповідальності за корупційні дії. Це має стати гарним прикладом того, чому займатися корупцією не можна, і закладе в голови людей впевненість, що їм просто так все з рук не зійде.

Дуже важливо активізувати і самих підприємців у боротьбі проти корупції: запровадити створення галузевих етичних кодексів, бізнес-асоціацій з подальшим публічним висвітленням фактів корупції (засудження з боку колег та партнерів разом з неминучими репутаційними втратами може бути навіть більш ефективним, аніж судове переслідування з подальшим покаранням).

Підприємці і самі вдало можуть реалізувати деякі заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, без втручання і допомоги ззовні. Це і розробка прозорих тендерних процедур, і колегіальне прийняття рішення щодо здійснення закупівель, створення внутрішньо-фірмового етичного (антикорупційного) кодексу або преміювання персоналу за збільшення ефективності закупівель (бонуси за вигідні контракти, виплата посередницьких, агентських за перспективних клієнтів тощо). Тут вже на що фантазії вистачить. Однак, для того, щоб приватний бізнес за власною ініціативою самоочистився від корупції, протидіяв їй, потрібно, щоб він був зацікавлений у цьому.

Загалом, підприємці оцінюють позитивно заходи з подолання корупції у приватному секторі, але на практиці можуть виникнути серйозні перепони з боку підприємців щодо їх реалізації. Про це свідчить те ж саме розповсюджене функціональне ставлення до корупції, впевненість, що вона рятівний жилет в умовах важкої конкуренції.

Тому цю проблему необхідно вирішувати спільно з безпосереднім подоланням корупції в державі. Корупція в приватному секторі набула поширення завдяки високому рівню корупції серед державних службовців. Це результат частих контактів підприємців з чиновниками, тобто зарегульованістю підприємницької діяльності і занадто високим рівнем втручання держави у приватний бізнес. Тому першим кроком для подолання корупції в приватному секторі є суттєве зменшення рівня втручання держави у справи приватного бізнесу з розумним рівнем контролю, який в першу чергу має бути спрямований на захист інтересів громадян і в другу – на захист державного бюджету.

До цих заходів відноситься і зменшення податкового тиску на підприємців, зацікавленні їх у чесному та прозорому веденні бізнесу, що в свою чергу, у разі успіху, суттєво знизить відсоток тіньової економіки в державі. Паралельно з цим необхідно вживати низку інформаційних заходів щодо виховання культури ведення бізнесу, поваги до контрагентів, до приватної власності, роз’яснювати вигоди доброчесної конкуренції і невигоди корупційної поведінки.

Необхідно також пам’ятати і про те, що підприємці є частиною суспільства і на них впливають існуючі стереотипи розуміння та сприйняття корупції в суспільстві. Тому важливим впливом на зменшення рівня корупції у приватному секторі буде зміна ставлення до цього феномену у суспільстві в цілому.

Автор: Оксана Голубова, керівник Чернігівської обласної організації Руху «Справедливість»