Корупція вбиває: кожні 2 години в ДТП гине українець

Ледь не щодня, читаючи в стрічці новини про ДТП за участю громадського транспорту, я вкотре впевнююся: корупція вбиває! У середньому щодня в автокатастрофах гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. ДТП відбуваються кожні 20 хвилин, а кожні дві години в них гине людина.

Порахував. За останні два тижні – шокуючі дані, оприлюдені в ЗМІ:
·      Київ та область – 3 загиблих, 14 травмованих. Окрім цього, у столиці водій маршрутки влаштував ДТП і взяв у заручники пасажирів, відмовляючи випускати пасажирів із салону “Богдану” на вулицю;
·      На Одещині маршрутка влетіла в житловий будинок, постраждали 5 людей;
·      У Кривому Розі маршрутка з пасажирами врізалась у стовп і перекинулась, поваливши електроопору на проїжджу частину. У результаті ДТП постраждало 11 пасажирів громадського транспорту.

І це тільки аварії за участю громадського транспорту!

Видача ліцензій приватним перевізникам, технічний стан транспортних засобів, відповідність умов ліцензій умовам роботи водіїв, їхній професійний стаж, контроль стану здоров’я водіїв, які виїжджають на маршрути і перевозять пасажирів, стан доріг – усе це, на жаль, одна із найкорумпованіших сфер в нашій країні. Маємо невтішні результати: в Україні найвища смертність на дорогах серед усіх країн Європи.

За даними Департаменту медичної допомоги МОЗ, з 2011 по 2016 рік в Україні зареєстровано близько 170 тисяч ДТП з потерпілими, в яких загинули більше 26 тисяч людей і 209 тисяч були травмовані. ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті серед молоді у віці від 15 до 24 років і другою – серед дітей у віці від 5 до 14 років.

У вересні 2016-го українців приголомшила новина про те, що на дорогах України загинуло більше людей, ніж військових за три роки бойових дій на сході країни. А вже у 2017-му офіційні дані ще більш жахливі: у перші 8 місяців року ситуація з безпекою на дорогах гірша, аніж в аналогічний період 2016 року – зросла як кількість ДТП на 8,5 тисячі (це майже 9%), так і кількість загиблих та травмованих в результаті аварій. Усього з 1 січня по 31 серпня зафіксовано 16 898 таких випадків. Як результат – 1996 осіб загинуло (рік тому – 1949), і майже 22 тисячі було травмовано. Найбільше жертв на Львівщині (177 загиблих), в Київській області (174) та на Одещині (158 випадків).

Країни Європи переживали схожу ситуацію у 80-ті роки минулого століття. Знизити аварійність їм допоміг комплекс заходів: поліпшення дорожньої інфраструктури, якісне управління безпекою руху, своєчасна медична допомога постраждалим в ДТП, підвищення штрафів і забезпечення невідворотності покарання за порушення правил. Скільки ще автокатастроф має відбутися в Україні? Не треба ж вигадувати велосипед! Світова практика також показує: одним із ефективних методів зниження аварійності (на 30%) є система автофіксації порушень Правил дорожнього руху. За підрахунками експертів, для обслуговування системи потрібно набрати близько 14 тисяч нових співробітників. Тобто, знижуючи кількість ДТП, можлива створити додаткові робочі місця для українців!

На жаль, у нас в країні до цих пір немає чіткої стратегії підвищення безпеки дорожнього руху, не створена модель ефективного управління дорожньої безпекою і не налагоджена координація між державними органами, задіяними в цій сфері. У нас є лише узаконена Верховною Радою ще в 2015 році «славнозвісна» система автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху, яка практично не працює. Патрульних не вистачає, автоматичних камер тільки три: вони працюють в тестовому режимі з 4 липня 2016 року. Свого часу екс-голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе обіцяла, що вже з вересня таких радарів буде більше, і вони почнуть функціонувати на повну силу. Але, на жаль, не судилося…

Як не судилося і перевірити маршрутні таксі. Зробити нормальні дороги, а не латати ями, роками крадучи на цьому мільйони гривень з бюджету. Два стандартні пояснення, чому погано і не робимо краще: немає грошей та недосконале законодавство. Друга проблема вирішується, якщо є бажання влади. А от із першою – є певні нюанси. Навіщо думати про людей, якщо можна вкрасти і вивести в офшори? І роблять це всі любі друзі президента і сам Порошенко!

Не вірите? Почитайте “Райські документи” (Paradise Papers)! Там — найдетальніший актуальний на сьогодні погляд щодо справжніх намірів Порошенка стосовно проблемної реструктуризації його кондитерської імперії. Декілька днів потому юристи президента звернулися до юридичної фірми з проханням створити схему, яка б дозволила йому перевести компанію в офшори, уникнути українського оподаткування та приховати гроші за кордоном. Посилаючись на ризики, пов’язані зі співпрацею з ним, фірма врешті відмовилася мати справу з Порошенком. У підсумку, він домовився про створення подібної офшорної схеми з іншою менш боязкою фірмою. Певна фінансова документація, виявлена та оприлюднена журналістами, ставить під сумнів правдивість заяв Порошенка стосовно того, що він не переміщував жодних українських коштів до своїх офшорних активів.

Тобто, Порошенко не тільки не збирається виконувати свою передвиборчу обіцянку і продати “Roshen”, він ще й податки в український бюджет сплачувати не хоче! А що таке податки? Правильно, це – надходження в бюджет України, які можна і треба витратити на вище згаданий комплекс заходів, щоб зменшити кількість ДТП, відповідно – смертей і скалічених доль українців!

Влада цим питанням переймається лише в своїх полум’яних промовах, а як до діла – кишені та матраци, набиті грошима, відбивають і пам’ять, і совість. А от чому мовчать українці? Чому не вимагають повернути вкрадені у них кошти? Кожен думає: мене це омине? Але ж береженого і Бог береже. А учасником ДТП може стати кожен. Чому ж ми мовчимо, коли лізуть в наші кишені і наражають нас та наших рідних на небезпеку?

Давайте боротися за справедливість разом!