Бєдовой: допуск адвоката до участі у проведенні обшуку

Хочу поговорити на тему допуску адвоката до участі у проведенні обшуку.

Наприкінці 2017 року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» що фактично вносить низку змін в Кримінальний процесуальний кодекс (КПК).

Вважаю, що позитивним такого нововведення є, наприклад, зафіксований обов’язок слідчого чи прокурора надавати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) згідно його заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення через 24 години з моменту внесення таких відомостей в ЄРДР (ст.60 та ст.214 КПК).

Думаю, що схвальним можна вважати й те, що згідно вищезазначеного закону  закріплено права особи, яка не є стороною кримінального провадження, по відношенню до якої особисто, чи належного їй майна проводяться процесуальні дії – особисто заявляти клопотання про здійснення кримінального провадження у розумні строки та оскаржувати порушення таких строків (ст.3, ст.28, ст.303, ст.308 КПК).   

Відтепер, слідчому або прокурору необхідно обґрунтовано доводити необхідність  вилучення оригіналів документів або їхніх копій в клопотанні до слідчого судді та отримати відповідну ухвалу. Забороняється вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, а здійснювати копіювання необхідної інформації дозволено робити лише із залученням відповідного спеціаліста (ст.160, ст.164, ст.165, ст.168 КПК).

Та з особистого досвіду вважаю найбільш позитивні зміни внесені в частині механізму проведення самого обшуку як процесуальної дії, її фіксації та участі адвоката.

Що ж, давайте в цьому питанні розберемось детальніше.

У коментарі УНІАН (стаття від 05 жовтня 2017р.) начальник управління спеціальних розслідувань ГСУ Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк повідомив: «Обшук без попередньої пропозиції надати те, що збираються шукати, добровільно, можна проводити лише щодо знарядь зброї. Тобто, якщо шукають куртку у крові потерпілого, то мають спитати — даси добровільно? Отримати письмову відмову і після того іти в суд за дозволом на обшук. Прописано там це прямо і категорично, без варіантів».

(https://www.unian.ua/politics/2172001-zmini-v-kpk-zobovyazuyut-slidstvo-poperedjati-pro-obshuki-gorbatyuk.html)

Отож за час, поки слідчий чи прокурор отримають від слідчого судді ухвалу про дозвіл на обшук необхідно використти для приїзду адвоката.

Справжніми новелами є декілька моментів.

По-перше, закріплено обов’язкове фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею.

По-друге, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

По-третє, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. Тобто якщо в ухвалі зазначено — «автомобіль», то наприклад сейф зламувати не мають права. Також визначено, що обшук повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє.

І останнє, слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника, є пряме зобов’язання допускати такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Більше того, відтепер не потрібно отримувати дозвіл адвокату на проведення фіксування обшуку за допомогою відеозапису, це право закріплено законодавчо.

Здавалось би, перелічені зміни (що відображені зокрема в ст.27, ст.107, ст.222, ст.236 та ін. КПК) повинні навести лад і припинити зловживання з боку правоохоронців під час проведення обшуків.

Однак, на практиці все виявляється інакше.

Обшук, як процесуальну дію, передбачену ст. 234 КПК правоохоронці застосовують як заманеться.

Нерідко сам бачу випадки з якими знайомлюсь з відкритих джерел, коли таким чином просто вчиняється тиск на певну особу або бізнес, коли так звані «маски шоу» разом із слідчим довго роблять вигляд, що «заїхали попити чаю та провести дружню розмову», не відчиняють двері адвокату, фактично порушуючи вимоги закону. Потім, все ж таки потрапивши у приміщення за допомогою наряду поліції або слідчо-оперативної групи, викликаних вже адвокатом, а вже потім виявляється, що ніякої ухвали слідчого судді не має, або там інша адреса особи. Сам же «візит» юридично не являється процесуальною дією як такою.

Цілковита проблема полягає і в залученні під час обшуку понятих. На відміну від інших процесуальних дій, обшук (або огляд) житла чи іншого володіння особи, як і обшук безпосередньо особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох незацікавлених осіб (понятих) незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Це досить важливо, адже правоохоронці часто діють за аналогією, наприклад огляду місця злочину з безперервною відео фіксацією.

Часто трапляються випадки, коли залучені поняті знаходяться в певних відносинах із правоохоронцями, або якимось чином залежні від них. Нерідко зустрічав і таку ситуацію – поняті знаходяться в одному приміщенні, відео зйомка ведеться також тут, а слідчі проводять обшук і у решті приміщень.

Пригадую, в січні цього року в публічному доступі були відео матеріали одного із таких «обшуків»:

https://www.youtube.com/watch?v=1Mq0rMqqXFM&feature=youtu.be

Як пише на своєму Інтернет сайті Інформаційне агентство «IP News» в статті від 10 січня 2018р. в статті «В Україні поліціянти вірвались з обшукоми в дім до бізнесмена і підкинули патрони» —  «Співробітники правоохоронних органів на чолі з начальником Голосіївського району поліції із застосуванням вогнепальної зброї по собаці прийшли в будинок з обшуками. Один з чоловіків підкинув у будинок патрони, які потім правоохоронці як би знайшли і за зберігання боєприпасів затримали бізнесмена і відвезли. Його маленькі діти залишилися в будинку з озброєним спецназом. Правоохоронці почали вимагати хабара у підприємця в розмірі 300 тис. І 50 тис. Доларів, шантажуючи екстрадицією до Білорусі, так як у нього забрали паспорт громадянина України».

(детальніше: https://www.ipnews.in.ua/news/ukraine/142889-v-ukraine-politsejskie-vorvalis-s-obyskami-v-dom-k-biznesmenu-i-podbrosili-patrony)

Трапляються випадки, коли обшук фактично перетворюється на «пограбування». Попри те, що законодавчо статтею 236 КПК встановлено, що «слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити збереження майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб». Однак на практиці часто зустрічаються випадки, коли не всі виявлені речі вносяться до протоколу, коли щось псують під час обшуку або підмінюють на аналогічне але зіпсоване, коли вилучають особисті збереження і цінності, вносять набагато менший обсяг або суму до протоколу.

Зустрічаються також дії правоохоронців, що чітко кваліфікуються як злочинні.

Згадати хоча б одну із резонансних справ, коли згідно ухвали суду слідчі із спецпідрозділом «прийшли вилучати «радіаційно забруднені ювелірні матеріали» в ювелірну крамницю «Граф» в Києві. «У руках правоохоронців — гроші, коштовні годинники й діаманти. За підрахунками директора крамниці, того дня із сейфових приміщень «Графа» зникло цінностей на 2,5 мільйони євро».

Докладніше за посиланням: https://hromadske.ua/posts/chomu-pravookhorontsi-bezkarno-kradut-pid-chas-obshukiv

Або ж нещодавній випадок, коли під час обшуку, понятий вкрав 20 тисяч гривень: https://newsone.ua/ru/news/accidents/ponyatoj-ukral-20-tys-grn-vo-vremya-obyska-kvartiry-moshennika.html

І таких прикладів – безліч.

Попри нововведену заборону про вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, слідчі легко її обходять на практиці, мотивуючи в клопотанні це тим, що наприклад певний комп’ютер чи телефон — являється знаряддям злочину, або за допомогою нього був вчинений чи готувався злочин, відповідно його необхідно доправити на експертизу. А отже вилучити.

Або якщо ж у клопотанні слідчий чи прокурор вказує підставою для проведення обшуку – необхідність виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, тобто без зазначення конкретного переліку речей та, в разі задоволення такого клопотання, – слідчим суддею фактично дається дозвіл на вилучення будь-чого. Тому і вилучається все, що необхідно на думку правоохоронців, а потім довгий час з’ясовується чи мають певні вилучені речі відношення до зазначеної справи.

Оскаржити на практиці дії слідчого, наприклад щодо не допуску адвоката теж виявляється проблематично, адже згідно ст.303 КПК (Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження) встановлює чіткий і вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому етапі провадження. Так ось, не допуск адвоката – не входить до цього переліку, а такі дії можна оскаржувати лише під час підготовчого провадження у суді.

Трапляються на практиці випадки, коли слідчий чи прокурор перед початком обшуку передає особі копію ухвали, що і повинен робити згідно КПК, але після завершення обшуку – не завжди надає копію протоколу, мотивуючи, що діючі норми КПК не зобов’язують це робити. Таким чином, особа дізнається про реально вилучені речі і оформлені в протоколі вже набагато пізніше самого обшуку, отримавши відповідь від правоохоронців на запит адвоката.

Зустрічались випадки проведення обшуку в рамках вимог КПК і раптом, в «потрібний» момент — «сіла батарея». Про це робиться відповідний запис в протокол, але КПК не вказує чітко що потрібно зупинити сам обшук.

Тобто практика застосування норм КПК – різна. Однак сама зміна підходу від застарілих норм «слідчий, прокурор дозволяє» до «адвокат має право» дуже доречний і необхідний. Особисто я розцінюю внесені зміни до КПК як позитивні, що дають більше можливостей для захисту громадянам.

Але вважаю за необхідне в подальшому вести доопрацювання законодавства в цьому напрямку, зокрема із залученням фахівців, науковців і практиків. Адже наявні прогалини і відсутність жорсткого контролю з боку держави дають можливість вчиняти протиправні, злочинні дії, здійснювати тиск на будь кого, в тому числі і на тих, хто виступає проти діючої системи.