Загравання у парки або Як влада в Ірпені технічно здається

«Приірпіння: Чикаго закривається». Так свою громадянську акцію назвали активісти, які намагаються привернути увагу міської ради та громадськості до хаотичної забудови міста через нещадну вирубку багаторічних лісів. Простим рішенням – переведення лісу І категорії до земель громадської та житлової забудови в Ірпені та Приірпінні – наче гриби, повиростали висотки. Це — механізм вимивання бюджетних коштів, яким користується майже вся Україна. Якщо завітати у місто та його околиці, одразу стає зрозуміло, про що йде мова.
Керівник Ірпінської районної організації Руху В. Наливайченка «Справедливість» Микола Чернявський та актив Руху занепокоєні тим, що відбувається в місті останнім часом. За сприяння голови Ірпінської міської ради Володимира Карплюка, частина депутатського корпусу голосує за «правильні рішення» на сесіях, на користь забудовників.

Без пайової участі, без будь-яких зобов’язань перед містом та громадою, на землях уже зміненого цільового призначення активно зводять багатоповерхівки (14 і більше поверхів), не будуючи при цьому дитячі садочки, школи, парковки та сміттєзвалища, натомість, — отримуючи погодинну подачу води та багато чого іншого “прекрасного”. Наприклад, населення тільки міста Ірпінь виросло у два рази, при цьому точні дані влада приховує від широкого загалу, а лікарі та вчителі, які обслуговують велику кількість населення, не отримують жодних доплат до заробітної плати.

З 2015 року в Ірпені збудовано більше 700 000 тисяч квадратних метрів житла. Забудовники мали сплатити до місцевого бюджету близько 190 мільйонів гривень. Натомість, у якості сплати коштів пайової участі у розвитку соціальної інфраструктури, вони ремонтували вулиці та тротуари, будували сквери. Нині здійснюється досудове розслідування за фактом зловживання владою та службовим становищем службовими особами Ірпінської міської ради ( ст. 364. ККУ). Тобто, сьогодні громадяни свідомо вважають, що багато позитивних речей робить міський голова за рахунок міського бюджету. Ні. Це кошти підприємців, багато з яких, до речі, є депутатами міської ради.

За загальноукраїнськими та регіональними проблемами, якось часу та нервів не вистачає спостерігати за тими процесами, що відбуваються у невеличких містах. Абсолютній більшості людей зараз дуже складно прослідкувати за якимось рішеннями міської ради, коли набагато важливішими стали питання “Чим нагодувати сім’ю?”, “Яку роботу обрати ближче до дому?”, “Як оминути затори через стрімкий наплив людей до столичного регіону?”, болюче “як влаштувати дитину у садок та школу?”, адже черга — декілька сотень дітей на місце (у садочки), а у школі треба сидіти в коридорі.

Глобальна проблема в регіоні – тотальна вирубка лісів. Усім тим, хто працює в Ірпінській міській раді та будівельних компаніях наближених до мера депутатів, цього не зрозуміти. Всі вони зараз складають «будівельний матеріал» для влади, яка тримається на декількох зрозумілих кожному,технологічно продуманих тезах:

1. «Ірпінь — місто парків»;
2. Місто стрімко розвивається, такого жоден мер до Карплюка не робив;
3. Силовики відробляють замовлення нардепів та інших , які хочуть «віджати» Ірпінь;
4. Всі, хто проти, – проплачені нікчеми, які нічого не зробили в Ірпені.
Кожен із пунктів має місце на життя. Десь це із 100% вірогідністю, десь – із 10. Але на ваш власний розсуд виводьте співвідношення після декількох загальновідомих фактів.

Парки – це вдала технологія, яка дозволяє заробляти мільйони: з’явився парк — ще одна «приманка» для людей та форма звіту, і водночас це означає те, що скоро поруч або в самому парку ( як у випадку із парком «Центральний») з’явиться багатоповерхівка із «привабливими» цінами за квадратний метр.

Ріелтори-«зазивали» розкажуть про «місто парків», не попереджаючи заздалегідь, що поруч немає інфраструктури, а через рік поряд зі вами «виросте» ще один будинок. Немов наввипередки, забудовники-депутати та наближені до мера особи вирощують ці «кам’яні джунглі», порушуючи норми закону та здорового глузду, адже вже будуть в заплаві річка Ірпінь, землі якої відносяться до осушених торфовищ із значним шаром залягання.
Але якщо підприємець є водночас політиком, як у випадку із міським керівником

Приірпіння, що суперечить засадам місцевого самоврядування, то ситуацію виправить тільки стійка позиція правоохоронних органів. Політика і бізнес — речі не сумісні.

А “Про те, що політика і бізнес – речі не сумісні, лідер нашого Руху говорить уже давно. І правильність цих слів ще раз підтверджує ситуація в Ірпені. Хаотична забудова, вирубка лісу, люди, які через дії місцевих депутатів страждають від відсутності інфраструктури, погіршення екології через несанкціоновану вирубку лісу, — ось вам кілька прикладів того, що Наливайченко абсолютно правий. І наш Рух “Справедливість” буде завжди на захисті інтересів громад”, — коментує ситуацію керівник Київської обласної організації Костянтин Бєдовой.

Повертаючись до мітингу 7 вересня, треба відзначити: представники міської ради напередодні намагались скомпрометувати активістів, використовуючи технології дуже низького рівня. Як і кожного разу, коли люди збираються на мітинг з ініціативою захисту зелених зон, лінію захисту влада вибудовує по-різному. Остання така «форма» взагалі поставила під сумнів доцільність роботи радника та політтехнолога мера, які у соціальній мережі виклали відео, на якому чоловік їде у маршрутці та на весь голос у трубку телефону розповідає про 140 гривень, які платитимуть мітингарям 7 вересня. Без зайвих слів зрозуміло: це постановка. Навіщо – не зрозуміло, якщо владі є що відповісти активістам?

Володимиру Карплюку наприкінці серпня вручили підозру, під обласну прокуратуру він нагнав співробітників міської ради та будівельних кампаній, які тримали ідеально намальовані плакати із тими добрими справами, які зробила команда мера. Проте цього разу щось пішло не так: прокуратура поставила «чорну мітку» місцевій владі, коли внесла відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 343 (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця) КК України.

Останньою крапкою «самопотоплення» в технічному сенсі стала 39 сесія Ірпінської міської ради, яка не обійшлася без махінацій з порушенням регламенту. Але головним тут стала повна байдужість мера до громадян — своїх потенційних виборців, які прийшли особисто на сесію задати питання комунального сервісу та надвисоких тарифів. Мер навіть не надав їм слова, а просто заткнув їм рота. Важливішими вкотре були земельні питання.
Така поведінка влади та спілкування із громадянами поряд із гаслами «Ірпінь – місто парків» — речі несумісні та навіть дискредитаційні. Сподіваємося, що закон наведе лад у цьому співвідношенні.

Автор: Олена Оверчук