Цирк поїхав, клоуни залишилися

І сміх і гріх в одне ціле переплелися в виставі, влаштованій для людей новоспеченими можновладцями Рівненщини, які з однаковим цинізмом ґвалтують як закони, так і народ. Підкилимні розбірки, що переросли у запеклу війну за владу, в яку ув’язалися  і колишні, і сучасні лже-патріоти, виставили Рівненщину посміховиськом на всю країну.

Спершу здравомислячий люд шокувала безцеремонна здача за відкуп владної посади (згортання в Києві так званого «тарифного майдану» в обмін на крісло голови Рівненської облради), а згодом упродовж кількох місяців Україна потішалася з «розбірок у пісочниці», де двоє дорослих дітлахів сваряться за крісло очільника області.

Не встигли місцеві «каліфи» розв’язати Гордіїв вузол двоголів’я в облраді, як на Рівненщині виникло двовладдя в прокуратурі. У діючого обласного прокурора Анатолія Ковальчука з’явився двійник в особі відновленого судом на посаді його попередника Сергія Кубрака. Цирк, та й годі.

Скажете: чим би дитя не бавилося, аби не плакало. Воно то так, проте плакати доведеться нам, коли, натішившись абсурдними видовищами, безпрецедентно наглої боротьби за крісла у владі (а отже, за хабарі, відкати та інші тіньові доходи), ми збагнемо, що ще більше погрузли в трясовині злиднів і безвихідності. Адже замість того щоб згідно з чітко прописаним законом (не можуть депутати обрати спікера, то оголошуються дочасні вибори облради) сформувати робочі органи і закотивши рукави працювати  над вирішенням злободенних проблем мешканців області, обранці безбожно чубляться за місця біля владного корита. А тим часом на Рівненщині далі панує суцільний безлад, зростає безробіття, падає рівень життя простих людей, процвітає вседозволеність і безкарність.

Та хіба нечисть править балом лише на Рівненщині? Риба гниє з голови, корупція та свавілля проростають з владної верхівки, де не залишилося місця нічому святому. Хай згадають усі, хто чинить це свавілля, мудру народну приказку: скільки ниточці не витися, все одно кінець буде. Цей кінець скорий. І запанують тоді, як передрікав Кобзар, у нашій хаті правда і справедливість.

Слава Україні!