Василь Вовк: Чому Наливайченко?

Чому Служба безпеки України викликала на допит Лідера руху «Справедливість» і свого за екс-очільника Валентина Наливайченка. Свої версії у блозі для видання Резонанс виклав колишній керівник слідства СБУ Василь Вовк.

21 вересня 2017 року двічі екс-голова Служби безпеки України був допитаний як свідок неподалік свого скромного двічі екс-кабінету. У справі (провадженні) щодо організації незаконного перетинання державного кордону України громадянином Віктором Медведчуком.

У насиченому інформаційному просторі просочилась навіть інформація нібито сам Валентин Наливайченко літав в РФ із реєстратором «Украинского выбора». Усе перевернулось, перекрутилось.

Це питання закриваю одразу ж. Наливайченко Валентин Олександрович із листопада 2013 року до учора Росію не відвідував і державний кордон у тому напрямку не перетинав.

І це також: Наливайченко В.О. не мав будь-якого відношення до організації незаконних перельотів пана Медведчука чи будь-кого іншого в РФ, а його заступники, які були призначені без подання Голови (таких більшість) зазвичай діяли на свій розсуд або за погодженням з Банковою. На той період Голова СБ України не мав ні правових, ні інших повноважень-доручень впливати на організацію міжнародних польотів і здійснювати контроль за ними. Щодо обставин, які досліджуються, у першу чергу мають бути допитані керівники авіаційної, прикордонної, митної, інших відповідальних служб.

Вони не допитані.

Ще один аспект перед тим, як перейти до головного. Ніколи не був й ніколи не буде «поліграф» джерелом реальних доказів. У ситуації, коли тебе підозрюють, але не оголошують підозру, Валентин Наливайченко поступив правильно: «Викладайте основні докази, а детектор зачекає…». Видумана «судово-психологічна експертиза, яка проводиться із застосуванням поліграфа», й результати якої нібито можуть мати значення для доказу провини, не обговорюється – це сльози криміналістики й кримінального процесу.

1. На початку 2015 року Голова СБ України Валентин Наливайченко підготував грунтовну доповідь з фото-відео матеріалами щодо присутності російських військових на Донбасі для презентації в США.

Влада не дала погодження на відрядження, хоча саме Наливайченко мав не тільки повну базу доказів, але й досконально володів її суттю.

«Надто активний, позитивний, перспективний – нічого робити в США!».

2. У травні 2015 року Валентин Наливайченко підтримав висновки українського слідства щодо здійснення повідомлення про підозру терористам, які були співучасниками збиття у липні 2014 року малазійського пасажирського літака російським екіпажем ЗРК «Бук».
Але саме тоді ця «справа» розпочала дрейф у геополітику і процесуальні намагання розпочати важливу стадію — притягнення до кримінальної відповідальності конкретних осіб, у першу чергу громадян РФ, залишились без виконання.

3. Справа щодо узурпації влади Януковичем та його посіпаками, розпочата в березні 2015 року за особистої ініціативи Голови СБ України Наливайченка, у червні набрала доказів для здійснення повідомлення про підозру суддям Конституційного суду України, які у псевдоюридичній площині виконали забаганки «сім’ї». До Генеральної прокуратури (тільки вона могла вчиняти дії щодо суддів КСУ) за підписом Наливайченка було надіслано матеріали з текстом підозри судді Бауліну Ю.В., який уже при новій владі, 18 березня 2014 року, опинився Головою Конституційного суду України.

4. «БРСМ», газо-нафтові гроші — це безумовно корупційні танці на кістках українського народу… У червні 2015 року Валентин Наливайченко відкрито заявив про це…
Саме у ЧЕРВНІ (19-го) 2015 року Наливайченко Валентин Олександрович звільнений з посади Голови Служби безпеки України.
У січні 2017 року Валентин Наливайченко передав Міністерству юстиції США матеріали щодо корупції у вищих ешелонах влади України… Ще купа документів про зловживання й розкрадання народного добра клептократичною владою була ним оприлюднена й направлена у відповідні вітчизняні та закордонні інстанції.

Допит Наливайченка В.О. 21 вересня 2017 року, публічно обставлений фейковою непроцесуальною підозрою у співпраці з Росією, люди розуміють як переслідування за державницьку позицію.