В. Наливайченко: Путін – «батько» сепаратистских рухів. Сурков – «няня».

Радник Путіна Владислав Сурков заохочував та керував проросійськими бойовиками на Донбасі. Про це пише журналіст Джеймс Марсон у виданні The Wall Street Journal із посиланням на західних і українських офіційних осіб.

Активний лінк: https://www.wsj.com/articles/kremlin-envoy-played-central-role-in-eastern-ukraine-1503258417?mod=fox_australian

21056870_1163174673815126_1433894921_o

Коли американська довірена особа Курт Волкер зустрінеться в понеділок зі своїм колегою, для того щоб відновити мир на сході України, напроти нього за столом переговорів буде сидіти не звичайний дипломат.

Владислав Сурков, спеціальний вповноважений офіційної Москви, впливовий радник Кремля, який відіграв провідну роль у заохоченні, організації та керуванні про-російськими сепаратистами, які воюють проти центральної української влади, за словами колишнього ватажка сепаратистів, та західних і українських офіційних осіб.

Головний помічний російського президента Володимира Путіна, Сурков мав зв’язки з сепаратистами, які захопили контроль над територією на сході України на початку 2014, відразу після того, як сили РФ анексували Кримський півострів, кажуть співрозмовники видання. Він знаходиться під американськими санкціями за його участь в анексії Криму.

Путін  — «батько» сепаратистських рухів, сказав Валентин Наливайченко, який очолював Службу Безпеки України протягом 15 місяців після Революції Гідності.  “Сурков  — «няня».

 

Сам Сурков не відповів на питання, які були направлені  до прес-служби Кремля.

Росія каже, що має вплив на сепаратистів, але заперечує факт контролю, та позиціонує конфлікт в Україні, як громадянську війну. Офіційна Москва не раз заявляла, що підтримує мирні угоди, які були підписані в Мінську (Білорусь). Угоди, які направлені на реінтеграцію сепаратистських регіонів в Україну, водночас надаючи їм більшої місцевої автономії.

Але багато хто по обидва боки неоднорічного конфлікту, так само як і західні спостерігачі, кажуть, що цілі Росії – значно масштабніші. Вони кажуть, що Москва насправді хоче торгувати миром в Україні, щоб отримати гарантії, що Київ не опиниться занадто близько до Заходу та для того, щоб послабити міжнародні санкції, які було накладено на Росію через анексію Криму та втручання російських військових у ситуацію на сході.

Сепаратистський рух є “розмінною монетою” у більшій геополітичній грі, сказав Олексій Олександров, колишній високопосадовець з боку сепаратистів, який наразі проживає у Криму, і каже, що ролі ватажка його позбавив саме Кремль.

Якщо Москва не отримає те, що хоче, сказав пан Наливайченко, екс-Голова Служби Безпеки України, “вони продовжать підігрівати його”, підтримуючи не дуже інтенсивний конфлікт, який виведе прозахідну київську владу з рівноваги.  

Американські та європейські посадовці кажуть, що вони не «віддадуть за безцінь» політичні прагнення України. Російське військове втручання об’єднало українське суспільство проти Росії, згідно опитувань, таким чином зробивши для Києва неможливими будь які поступки Москві.   

Коли два посланники зустрінуться в Мінську пан Волкер матиме на меті з’ясувати, чи готовий Кремль вийти за межі статусу кво та знайти можливість вирішення конфлікту, заявив американський посадовець.  

Тим часом, Пентагон та Державний Департаменти намагаються отримати схвалення від Білого Дому стосовно плану поставок в Україну протитанкових ракет та іншої зброї, плану, який Росія засудила як потенційно провокаційний.

52 річний Сурков, колишній спеціаліст по зв’язках з громадськістю, служив у військовій розвідці у 1980-х, зі слів людей, які мають відношення до його біографії. У 2000-х він працював  заступником керівника штабу пана Путіна та допомагав у створення жорстко контрольованої політичної системи російського лідера.

 

За словами Валентина Наливайченка: Коли протести проти про-російського українського президента Віктора Януковича стали жорстокими на початку 2014 року, Сурков прибув до України, для того, щоб зустрітися з паном Януковичем, політиками та бізнесменами наближеними до нього, так само як і з політичною елітою Криму. Слова Наливайченка підтвердив ще один український високопосадовець. Пізніше пан Янукович втік до Росії, а нова влада стала офіційною.

У березні почались невеликі протести в деяких частинах східної України поблизу російського кордону. Протестувальники вбачали в тому, що відбулось зближення нової влади з Заходом, а їхні страхи, що нова влада була під контролем націоналістів, які мали на меті знищити російську культуру в Україні, роздувались російською пропагандою.

Сурков почав налагоджувати зв’язки з місцевими активістами, за словами одного з них, та збирати інформацію.

У травні 2014, група колишніх співробітників служби безпеки та спеціалісти зі зав’язків з громадськістю прибули з Москви, для того щоб радити в питаннях заворушень, сказав пан Олександров, колишній ватажок повстанців. Деякі місцеві жителі сприймали їхню появу, як спробу Кремля захопити їх, яка координувалась паном Сурковим, сказав він.

«Ми віддали їм ключі від міста”, —  сказав Олександров. “Вони вичавили першу хвилю лідерів.”

Саме тоді, Сурков почав грати рішучу роль в тому, як здійснювалось керівництво на неспокійних територіях, формуючу структуру та керівні органи аби в подальшому передати їх під контроль Москви.

Сурков мав досвід того, як допомагати в політичному керуванні на російській периферії. У 2013-му, він був головним спеціалістом зі спірних територій, які Росія анексувала у колишньої радянської республіки Грузія після війни у 2008.

21056938_1163174637148463_538852738_o

В серпні 2014-го Сурков перейшов на вищий рівень у так званій «Донецькій Народній Республіці», більшому з двох сепаратистських регіонів, від спеціаліста по зв’язкам з громадськістю з Москви —  до місцевого військового командира лояльного Москві, сказав пан Олександров, з метою замаскувати факт, що балом править Росія.

Пізніше того ж місяця,  зі слів українських та західних посадовців, які посилались на дані з супутника, звіти розвідки та покази полонених російських солдатів, російські війська таємно проникли в регіон для того, щоб зупинити просування української армії, яке загрожувало повстанню. Росія заявляє, що її війська ніколи не заходили на територію України.

Ця інтервенція змусила Україну сісти за стіл переговорів.

Сурков у той час попрямував до Донецька, який є оплотом сепаратистів, щоб пояснити домовленості місцевим ватажкам та перевірити, як ті працюють.

На зустрічі з кількома ватажками сепаратистів, які хотіли продовжувати бойові дії, Сурков присік їхні намагання. Як заявляє джерело, яке була присутнє на зустрічі, Сурков запитав “Яка альтернатива” мирним переговорам?  За словами Андрія Пінчука, тодішнього «голови служби безпеки» сепаратистів, Сурков зазначив: “Ідіть і воюйте, якщо ви так цього хочете. Подивимось на скільки вас вистачить.”

Він також вилаяв місцевого чиновника з приводу питання виплати пенсій та відкриття шкіл в новому академічному році, сказав Пінчук.

Далі Пінчук зазначив, що Сурков ще раз приїхав у лютому 2015, після нових домовленостей про мир у Мінську. На фоні його впливу, його запросили винести рішення у диспуті між двома місцевими військовими командирами та відвідати лінію фронту.

Домовленості про мир більшою частиною заморозили лінію фронту, але не припинили обстріли в деяких гарячих точках. В питанні політичної реінтеграції прогрес був незначним, не зважаючи на довгі обговорення його європейськими посадовцями.

Пан Сурков також мав зустріч з високопосадовцем Державного Департаменту США, Вікторією Нуланд у 2016, яка мала на меті знайти вихід з ситуації.

Тим не менш, він продовжував підтримувати зв’язки з повстанцями. У листопаді минулого року у Москві, Сурков був гостем на зустрічі колишніх російських солдат-добровольців, це зафіксовано на фотографіях двох ватажків сепаратистів, які очолювали групу.

За словами джерел, близьких до переговорів, певний прогрес потенційної передачі контролю над українським кордоном Києву вдалося досягти завдяки позиції Вікторії Нуланд. Але все зійшло нанівець, коли Дональд Трамп виграв президентські вибори у США та пані Нуланд залишила свій пост.

21 серпня 2017р.

Неофіційний переклад – рух «Справедливість».

Джерело: https://www.wsj.com/articles/kremlin-envoy-played-central-role-in-eastern-ukraine-1503258417?mod=fox_australian