Ретроспектива Афганської війни

У випалені сонцем землі Кабулу та Баграму Віталій Мельник потрапив у 1981 році. Йому було 18, він проходив строкову службу в лавах військово-повітряних сил СРСР.

Зараз йому 55. І сьогодні всю правду про війну в Афганістані воїн-інтернаціоналіст розповідає п’ятикласникам Ірпінської школи №18, що в смт. Коцюбинське. За 2 роки служби Віталій Валентинович і ремонтував та доглядав наземний та повітряний транспорт, і брав участь в боях. На жаль, згадує, не раз на його очах помирали бойові побратими.

“Зараз час від часу чую питання: за що та ради чого? Не нам судити цю війну, розв’язану в рамках політичних інтересів. Це – наша історія. Гинули звичайні українці. Наша обов’язок – просто пам’ятати про щоденний подвиг звичайних хлопців, які потрапили зі шкільної парти до горнила війни, які віддано виконували наказ, віддаючи своє життя та здоров’я”, — зауважив пан Віталій.

Через події останніх 4-рьох років – анексію Криму, ведення бойових дій на сході країни, вимушену міграцію мешканців Донбасу в мирні регіони, полон і загибель тисяч українців від рук колабораціоністів та російських військових, дітям, на жаль, вже не так дивно чути про війну. І фільм про війну в Афганістані вони вже не сприймають як щось далеке та міфічне.

Скільки б років не пройшло від дня закінчення війни в Афганістані, пам’ять про хлопців, які загинули та пропали безвісти в тій країни, має жити!

Рух Валентина Наливайченка “Справедливість” звертається зі словами подяки до наших партійців Віталія Мельника, Миколи Чернявського, Сергія Фесака та кожного ветерана Афганської війни. Здоров’я вам та справедливого гідного життя!

Автор: Марина Дехтяр, Юлія Мельниченко

Фото: прес-служба Київської обласної організації Руху «Справедливість»