Українцям потрібні не обіцянки і подачки, а реальні зміни

Якщо всі дружно заговорили про зняття з нардепів недоторканості, то й до бабки не ходи – в повітрі запахло виборами. Шквал популістських обіцянок від політиканів усіх мастей про підвищення зарплат і пенсій, рівність усіх перед законом і торжество справедливості став знаковою прикметою неминучості суспільно-політичних перемін. Інше питання: що вони, ці переміни, принесуть багатостраждальному українському народові?

Давайте будемо відверті: абсолютно нічого доброго не буде, якщо знову довіримося тим, хто десятиліттями водить нас за ніс словоблудними лабіринтами. Ну вже обіцяли нам, що «бандити будуть сидіти в тюрмах», а вони вмостилися у владні крісла. Запевняли, що почують кожного, а не дослухалися до голосу власної совісті. Обнадіювали «жити по-новому», а обдирають і обкрадають по-старому. Що хорошого для людей можуть зробити ті, хто на тлі суцільного зубожіння народу помножив свої статки і, як мультиплікаційний домовий Кузя, від жиру бісяться? Та нічого, крім того, що ще більше затягнуть зашморг на шиї українців, як це було із запровадженням «реальних» тарифів на теплоносії і комунальні послуги та підвищенням мінімальної зарплати до 3200 гривень, що призвело до росту цін та інфляції.

Українцям потрібні не подачки у вигляді субсидій, пільг і програм на зразок «Доступні ліки», а реальні суспільні перетворення, які покладуть край гібридній війні, відродять занедбану економіку та утвердять соціальну справедливість. Щоб так сталося, Україна має позбутися корупції, яка стоїть на шляху реальних змін у країні. На цьому, виступаючи цими днями перед депутатами Верховної Ради, наголосив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Корупція, в якій погрузла вся вертикаль нинішньої влади, на переконання лідера Громадсько-політичного руху «Справедливість» Валентина Наливайченка, є найбільшим внутрішнім, не менш небезпечним, ніж зовнішній – кровожерливий агресор, ворогом України.

Україна вибереться з прірви занепаду лише під проводом українця-патріота, який не буде ділити народ за географічними (на «західників» і «східняків»), національними, мовними, релігійними та соціальними ознаками. Нам потрібен не президент-олігарх, який разом зі своїм найближчим оточенням зганьбив на весь світ Україну офшорними скандалами, а вольовий авторитетний лідер, здатний покласти край корупції, казнокрадству і хабарництву. Українцям потрібен не популіст, який годує народ обіцянками підвищити до 5000 гривень мінімальну зарплату, що ще глибше зажене бізнес у тінь і зумовить новий виток інфляції, а глава держави, який створить сприятливий клімат для розвитку вітчизняної економіки та малого і середнього бізнесу.

А головне, на чому наголошує Валентин Наливайченко, українці повинні згуртуватися довкола єдиної національної ідеї – могутньої, соборної і самодостатньої держави.