ОПЗ: Один Привабливий Завод

Одеський припортовий завод знову буде виставлений на продаж. Швидше за все, зі стартовою ціною вдвічі меншою, ніж вона була в червні-липні. Наприкінці травня Кабмін і Фонд держмайна встановили цю планку на рівні 530 мільйонів доларів (приблизно 13,2 мільярди гривень). Тепер, за словами голови ФДМ Ігоря Білоуса, радники відомства (фінансова компанія UBS limited зі штаб-квартирою в Швейцарії) рекомендують знизити ціну до 250, а то і до 200 мільйонів доларів.

А між тим, кожна попередня спроба приватизації заводу, починаючи з 2008 року, стартувала з суми в 500-600 мільйонів доларів, а в 2009-му завод навіть був уже проданий — за 612. Правда, результат конкурсу тоді скасували. А вже незацікавлені експерти і зовсім вішали цінник із красивою цифрою в 1 мільярд доларів. Тобто натякали, що навіть отримавши 600 мільйонів доларів, — продешевіли. Теперь матимемо «аж» 200-250 мільйонів доларів на старті і приблизно 8 мільйонів — крок аукціону. Навряд чи торги доберуться до прийнятної для держави ціни.

Що цікаво, такий фінансовий кульбіт Ігор Білоус пояснює ситуацію одночасно негативними тенденціями на світових ринках і очікуванням… поліпшеної кон’юнктури вже восени. Ну і, звичайно, зірваним попереднім конкурсом — на нього не подався жоден учасник (а один із них ще й обов’язково повинен був бути нерезидентом України, тобто іноземною компанією, і при цьому — не російською).

Що ж, обгрунтування гідне. Згадаймо тільки, які події ще передували, наприклад, останньому приватизаційному конкурсу. Обшуки НАБУ і антикорупційної прокуратури на ОПЗ, слідство стосовно керівників підприємства, суди, відключення заводу від газопостачання, заяви одеського губернатора Міхаїла Саакашвілі про збитковість заводу і взагалі — постійні публічні дискусії на цю тему чиновників, правоохоронців та народних обранців. Не вважаю за можливе займати чиюсь сторону в цьому конфлікті… Але якби я захотів максимально збити ціну цікавого мені «товару», то кращого сценарію і не вигадаєш.

МВФ і ЄБРР зі своїми скупими на емоції і економічно обгрунтованими порадами «збити» стартову ціну ОПЗ мають блідий вигляд на тлі того, що ми змогли самостійно закрутити в своїй країні.

Напевно читач, який «не в темі», подумає зараз, що мова йде про якийсь непотріб: ціну знижують (замість того, щоб підвищувати, як на аукціоні), покупців немає, кругом скандали. Але ми говоримо про одне із найуспішніших державних підприємств. ОПЗ — це найбільше в СНД виробництво аміаку, унікальний — єдиний в країні — термінал із перевалки аміаку на морські судна, кінцева ланка аміакопроводу Тольятті-Горлівка-Одеса. Завод входить до числа найбільших платників дивідендів державі, в число рекордсменів по виручці і в 2015 році отримав близько 218 мільйонів гривень прибутку.

«Злі язики» нашіптують, що ОПЗ здешевлюють спеціально під майбутнього покупця. «Під Коломойського», — кажуть одні, «під Захід», — кажуть інші, «під Фірташа», — впевнені треті. А чи так уже важливо, кому «зливають» завод? Якщо його все одно «зливають».