Слуги народу перетворилися на «царьків»

Воістину кажуть, що ситий голодному не товариш. А наших слуг народу аж ніяк бідними не назвеш. Гляньте-но на нинішню зажерливу владу, як вона живе, де відпочиває, на чому їздить, на її бізнес, на особняки та прислугу! Невже все це справді можна нажити чесною працею в країні, де третій рік триває війна, де мільйони українців пропадають у злиднях?

Як може бути так, щоб слуги жили в рази краще за свого господаря – народ?
Чому всі ті, хто обкрадав Україну впродовж 25 років, отримують пенсії в розмірі кількох десятків тисяч і користуються всілякими пільгами, а наші батьки виживають на 1200 гривень з європейськими цінами на світло, газ, тепло?

Узаконивши драконівські тарифи на комунальні послуги, антинародна влада влаштувала геноцид для мільйонів українців, які ледь кінці з кінцями зводять на мізерну зарплату. Можновладці, які перетворилися на удільних царьків і князьків, вмисне заганяють нас у прірву безнадії, щоб перетворити на безликих рабів. Вони засівають у наші душі зневіру і розчарування, аби перетворити нас на апатичних, байдужих до всього істот, які переймаються одним-єдиним питанням: як вижити? Усе це робиться, аби й далі безкарно паразитувати на людях, висмоктуючи з них останні соки.

Вдаючи з себе біблійних жебраків, які, сидячи на скринях з грошима, випрошують по світу мільярди і ховають накрадене по офшорах. Накопичуючи свої статки, владна олігархічна верхівка штовхає українців, кожен з яких уже винен міжнародним кредиторам по 125 тисяч гривень, у безпросвітну кабалу.

Доки нами правитимуть олігархічні клани, ми й далі будемо блукати манівцями історії до остаточної втрати здобутої такою високою ціною незалежності. Україні потрібен лідер, який вболіватиме за народ, а не за власний бізнес і збагачення свого оточення. Українці заслужили, щоб жити у заможній державі, де панує закон, справедливість і достаток.